«Деокупація за Турчиновим»: текст закону

Рада національної безпеки та оборони на чолі з секретарем Олександром Турчиновим підготувала проект закону про деокупацію Донбасу.

Документ планувалося розглянути та затвердити на засіданні РНБО в понеділок 19 липня, однак розгляд відклали.

Турчинов пояснив це «необхідністю додаткових консультацій з нашими стратегічними партнерами».

Водночас чиновники та депутати, з якими спілкувалося Громадське, припускають, що Верховна рада розгляне документ восени, адже поточна сесія Верховної ради закінчується 14 липня і народні депутати йдуть на канікули.

У проекті документу, що опинився в розпорядженні Громадського, відсутні перехідні положення. Хоча зазвичай вони є в текстах законопроектів.

Громадське публікує проект закону «Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією  Донецької та Луганської областей України».

Окупація та агресія РФ

На початку закону вперше прописано, що Російська Федерація здійснює збройну агресію та окупувала частину території Донбасу, що є першою спробою закріпити це на законодавчому рівні.

«Російська Федерація здійснює збройну агресію проти України та тимчасову окупацію частин її території за допомогою Збройних сил Російської Федерації», — йдеться у проекті.

Тимчасово окуповані території

У статті 1 проекту закону дається чітке визначення для тимчасово окупованих територій, а також перелік військових формувань, які контролюють цю територію.

«Сухопутна територія, у межах якої формування збройних сил Російської Федерації, незаконні збройні формування, що створені за сприяння Російської Федерації, підпорядковані, керовані, контрольовані та фінансовані нею, та окупаційна адміністрація РФ встановили і здійснюють владу», — йдеться у статті.

Межі тимчасово окупованих територій визначає Міноборони України за поданням Генерального штабу Збройних сил. Також на окупованих територіях встановлюється особливий правовий режим.

Документи і власність

У статті 2 проекту йдеться про документи та право власності на окупованій території. Зокрема будь-які документи, рішення тощо, які видали на непідконтрольній території, є недійсними.

Також, за людьми, незалежно від статусу переселенця, зберігається право власності на майно, яке залишилося на окупованих територіях. Так само, право власності залишається і за державою.

«За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, зберігається право власності на майно, у тому числі на нерухоме, включаючи земельні ділянки».

Звільнення територій

У статті 4 описано мету державної політики з відновлення суверенітету. Для цього пропонується:

— звільнити території та відновити конституційний лад;

— захистити права і свободи людей, які постраждали через російську агресію;

У статті 5 йдеться про забезпечення конституційного ладу:

«Державні органи використовують наявні можливості для захисту прав і свобод громадян України, які проживають на окупованих територіях».

Утім, які саме використовуються можливості, не сказано.

Також, зазначається, що треба «вживати вичерпних заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування російської агресії».

Культурні  зв'язки

У статті 6 говориться про відновлення гуманітарних та культурних зв’язків з людьми, які живуть на окупованих територіях, також про надання гуманітарної та правової допомоги та доступ до українських ЗМІ.

«Основою захисту прав і свобод громадян… є сприяння забезпеченню їх соціально-економічних потреб, відновленню гуманітарних і культурних зв’язків, доступу до українських засобів масової інформації, національних засобів юридичного захисту».

Відповідальність і самооборона

Стаття 6 закону наголошує:

«Україна не несе відповідальності за протиправні дії РФ як держави-агресора та контрольованих нею незаконних збройних формувань на території окремих районів Донецької і Луганської областей».

У статті 7 зазначається, що Україна має невід’ємне право на самооборону, яке може бути реалізовано.

Для цього будуть залучені Збройні сили України, СБУ, служба розвідки, Національна гвардія та інші сили. Саме про це йдеться у статті 8.

Розділення повноважень

Стаття 9 повідомляє, які рішення може ухвалювати президент у період дії закону.

«Президент ухвалює рішення про застосування Збройних сил, інших військових формувань, для стримування та відсічі збройної агресії РФ…».

Також президент ухвалює рішення про воєнний стан.

У статті 10 ідеться про розподіл повноважень.

Керівництво силами та засобами покладається на Об’єднаний оперативний штаб Збройних сил України.

Начальник штабу призначається президентом за поданням начальника Генерального штабу.

Усі, хто залучається до забезпечення національної безпеки в Луганській та Донецькій області, підпорядковуються начальникові Об’єднаного оперативного штабу.

Остання стаття — 11, повідомляє, що порядок перетину лінії розмежування, а також правила провезення товарів, також визначається начальником Об'єднаного оперативного штабу.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram